Войти
Блоги пользователей

  • Як подолати виснаження

    У світі, де швидкість і продуктивність стали релігією, ми всі, здається, біжимо марафон без фінішу. Ми намагаємося встигнути все на роботі вдома у соціальних мережах, і в якийсь момент, просто падаємо від безсилля. Кожна нова справа, ще одна зустріч, ще один дзвінок перетворюються на тягар. Це не просто втома, це відчуття, ніби…

  • Вор из параллельного мира

    Эта история произошла со мной в 2005 году. Работу тогда найти было сложно, и я решила устроиться продавцом в хлебный киоск. Мы работали вдвоём с напарницей, сменяясь через неделю. И всё было бы отлично, но вид у моей напарницы часто был растерянный, она явно чего-то боялась и всё время пересчитывала выручку.Однажды я пришла чуть…

  • Последняя казнь

    В чудеса я никогда не верил, мистикой не интересовался. Но и чудеса эти, и мистика сами меня настигли.Среди плеяды моих многочисленных родственников особой эксцентричностью выделялся один субъект. Приходился он мне седьмой водой на киселе, виделись мы нечасто, разговаривали за всю мою жизнь всего раз десять... До сих пор…

  • Як знайти себе в житті: Шлях до справжнього «Я».

    Чи бувало у вас відчуття, що ви живете не своїм життям? Можливо, ви дивитеся у дзеркало і бачите когось, хто старанно виконує чужі сценарії, слідує суспільним очікуванням, але глибоко всередині відчуваєте порожнечу, немов загубили найважливіше — себе справжнього. У сучасному світі, що мчить шаленою швидкістю, де інформаційний…

  • Спогади очевидців голодомору 1932 - 33 років (5 частина)

    25. Зі слів Чубар Сіми Василівни, яка проживає в с. Єлизаветівка Маловисківського району, записала Гаценюк Валя.Могила Віра ВолодимирівнаЯ ходила в школу, їли макуху. Була також сусідка, звали її Горденко Стеша, вона померла. Багато людей померло, коли носили з села одежу. В 1933 році був добрий врожай але бандити не давали взяти…

  • Спогади очевидців голодомору 1932 - 33 років (4 частина)

    1. Зі слів Курманенко Анастасії Михайлівни (1917), яка проживає в с. Веселівка Кіровоградського району.Курманенко Григорій МакаровичВ 1933 році я вступив і навчався в Дніпропетровському музичному технікумі, бо дуже любив музику і театр. Нам, голодним студентам, давали по 200 гр хліба. Щоб голод вгамувати, цього не вистачало. А…

  • Спогади очевидців голодомору 1932 - 33 років (3 частина)

    16. Записала Павлиш Віта в селі Липове Талалаївського району 2008 року.Павлин Марія Савівна (1910 р. н.)«Я народилася в селі Березовиця Шокотьківської сільради Талалаївського району. Малою була тоді, але сьогодення так не запам’ятовується, як те, що було у дитинстві. Наша родина велика була, складалася із дев’яти чоловік: дідусь,…

  • Спогади очевидців голодомору 1932 - 33 років (2 частина)

    35. Записав Допіра Володимир у с. Бджилівка Теплицького району 2008 року.Олександров Микола ГригоровичУ 1933 році мені було 13 років. Жив я в селі Штелівка, що поряд з містом Немирів. Батько працював у колгоспі «Соціалістичні лани». Ідеш зі школи додому і думаєш, що мама дасть їсти, бо до школи йшов не снідавши. Продуктів майже не…

  • Спогади очевидців голодомору 1932 - 33 років (1 частина)

    Панасюк Василь Каленикович 3има тягнулась занадто довго. В багатьох опухали ноги, набрякало обличчя, в дітей роздулись животи, повсихали ручки і ніжки. Люди падали, як мухи. Їх підбирали на підводу, вивозили на цвинтар і там хоронили — закидали землею без домовини, священика, а бувало і без рідних, бо нікого не зосталося. Люди…

  • Заговорённый от смерти

    Я пишу вам, чтобы поведать всем, кто сейчас читает моё письмо, о чудовищной ошибке, которую я совершил в этой жизни. Мне не хочется жить, едва в мою голову приходят позабытые воспоминания, и из недр памяти восстают лица - кривые ухмылки афганцев, сморщенная мордочка старушки-знахарки, мои военные друзья, добрая половина которых…