Лівобережна Київщина, мабуть, більше за інші регіони зазнала впливу російської культури. Це проявляється і у лексиці, і у пісенному репертуарі, і у складі музичного інструментарію – тут навіть стала використовуватися балалайка. Втім, у будь-якому разі, сьогодні це – наша культура, частина нашої традиції. Нехай і не така вже архаїчна. Але якщо спів красивий, то він вже красивий, чим би це не було зумовлено. І цей спів – такий. Я навіть радий, що не знаюся на тонкощах і можу просто слухати і отримувати від цього безпосереднє задоволення. Можу знов і знов, наче вперше, дивуватися з того, наскільки співочий в нас народ, наскільки мелодійна наша мова. Я радий, що все це існує – і я можу до цього долучитися. Не як знавець, а просто. Нехай. Як людина.

1. Ой сів Христос та й вечеряти
2. Ой у саду вишневому
3. Ішов монах із походу
4. Ой, глянь мати на мій посад
5. Гопак
6. Ой на тім боці
7. Ходи, ходи наша панночко
8. Шо по полю, по широкому
9. Напився, напився з дороги збився
10. Зашуміли лози
11. Полька
12. А мій милий горька п'яниця
13. Що п'ятниця починальниця
14. Да прощай, прощай да Галочко
15. Послухайте подруженьки
16. Ой у люлі, дитя спати
17. Що на Петра хліб я пекла
18. Комаринська
19. У неділю рано сине море грало
20. Із – за гір - гори їдуть мазури
21. Дівеч-вечор
22. У неділю я на ярмолок ходила
23. Ой сонечко котиться
24. Полька
25. Розкопаю гору
26. Ой чи той то Омелько
27. Зацвів терен ясно
28. Краков'як
29. В суботу пізненько
30. Короваю-раю. Піч наша регоче
31. Ішли вони ой із діброви
32. Ой на горі сніг упав