Колись дорогою на Донбас ми везли авто для ЗСУ Тато побачив старий автобус і сказав: «Я б ще раз хотів проїхатись на такому хоч раз в житті…» Я тоді нічого не відповів. Але запам’ятав. В дитинстві його тато (мій дід) вчив його їздити саме на такому ЛАЗі. Вони разом їздили в рейси, разом жили цією справою. Я просто подумав: а що, якщо це ще можна повернути? Знайшов, домовився, орендував. І чесно - не знаю, хто більше хвилювався в той день. Це точно не про автобус. Це про пам’ять, яку не купиш ТАТО МРІЯВ ПРО ЦЕ 40 РОКІВ! ВІН МРІЯВ ПРО ЦЕ 40 РОКІВ…