Наталя все життя рахувала вголос — тільки чуже. Коли нестало її чоловіка, бездітна невістка спитала у свекра свою частку. І заможний господар Михайло віддав їй стару хату на краю села з занедбаним сливовим садом: «Забирай, вона нічого не варта!» «Сад» — життєва аудіоісторія про жінку, яка вперше сказала «моє», про ціну цього слова і про те, що в людини не можна забрати її працю. Поділля, початок XX століття — українська історія рідною мовою. 📜 З історії ви дізнаєтесь: • що належало вдові після смерті чоловіка — за сільським звичаєм і за законом; • як щепили старі сливи «за кору» і рятували цвіт від приморозку димом; • як на Поділлі сушили сливи в диму і чому панські сушні сушили «духом». 🕯 Після історії — 1:20:11: поговоримо про героїв — що рухало Наталею, Михайлом і свекрухою, чого вони боялися, — і про те, як це було в ті часи. ⏱ Розділи: 0:00 Рахівниця 4:04 Скриня з посагом 7:09 Перша ніч у старій хаті 10:03 Майстер біля млина 13:30 Без корови 16:46 Обрізка старих слив 19:05 Живці з панського саду 22:07 Нова стріха 25:47 Михайло рахує гроші 27:20 Тиждень у маєтку 32:50 Біла хата 36:35 Посуха 38:24 «Там сад ожив» 39:21 Ірина 40:28 Олексій на станції 43:08 Сливи посиніли 46:09 Сушня 49:52 Сушать духом 52:43 Перекупник на Покрову 56:11 Михайло дізнається 59:24 «Я ж тобі її дав» 1:02:03 Олексій уночі 1:03:55 Суд 1:08:22 Ніч у своїй хаті 1:10:44 Свекруха 1:12:25 Михайло приходить сам 1:16:12 Листопад у саду 1:20:11 Після історії: про героїв і ті часи Джерела: М. Гримич, «Звичаєве цивільне право українців XIX — поч. XX ст.»; Д. Терешівський, брошура про селянську духову сушарню (Київ, 1914). 🎧 Слухайте нові аудіоісторії українською на каналі «Жага до Життя». 💛 Напишіть у коментарях: чи правильно зробила Наталя, що не пішла до суду за корову? І розкажіть, чи були у вашій родині такі старі сади. Ваші вподобайки й підписка допомагають нам створювати нові українські історії! #життєвіісторії #аудіоісторії #Поділля #вдова #сливовийсад #свекорірневістка #звичаєвеправо #українськіісторії