Іван Сірко: Князь Ярослав Мудрий: Мандрівка в 1650 рік: Козак Байда Вишневецький: Лютий 1649 року, Переяслав. Богдан Хмельницький приймає посольство короля і пропонує дружині посла зректися ляхів. Посла звали Адам Кисіль. Він говорив тією самою мовою, що й гетьман, і молився в тій самій церкві. То хто ж у цій війні ляхи? У школі нам давали просту схему: польські пани, український народ, визвольна війна. Але серед тих, кого ми звикли називати польськими панами, — Острозькі, Вишневецькі, Збаразькі, Корецькі: роди, що вели себе від князів Русі й Литви, говорили руською і будували церкви. Ярема Вишневецький, найзапекліший ворог Хмельницького, — син православної жінки, яка засновувала монастирі. А сам Хмельницький — шляхтич із власним гербом. Ми проходимо сто років, від Люблінського сейму 1569 року до виборів короля 1669-го. Як руські князі виторгували в Любліні власну мову й закони. Що зробив Острог і що розколола Берестейська унія. Чому вже через одне покоління Мелетій Смотрицький оплакував у «Треносі» цілі роди. Хто врятував руську церкву, коли еліта від неї пішла. Чому польські селяни тікали в Україну. Як реєстровий писар став найстрашнішим ворогом Речі Посполитої. Хто стояв на валах Збаража, а хто під ними. Чому козаки відмовилися стати шляхтою, коли їм це нарешті запропонували. І до чого тут Роксолана. Ця війна справді була визвольною. Але вона була ще й братовбивчою. Ми не вибираємо одне слово з двох, а розбираємо, чому правдиві обидва. Кадри підписано: портрети, гравюри, карти й документи взято з картин і пам'яток тієї доби або написаних про неї пізніше. — — — ЧАСТИНИ 0:00 Посол, який був своїм: кого бив Хмельницький Переяслав 1649 року, руський сенатор і пропозиція зректися ляхів 2:05 Переяслав: русин на чолі посольства Щоденник посольства і три міста, названі межею влади 7:37 Звідки пани: литовці, які стали русинами Орша 1514 року, Городло і рід Вишневецьких 14:34 Люблін: як руські князі виторгували свою мову Сейм 1569 року, зустрічна присяга і «народ такий зацний» 21:54 Острог: князь, якого кликали на трон Острозька Біблія, реєстр 1572 року і Байда 28:12 Берестя: унія, що розколола своїх 1596 рік, єпископи, король і Наливайко 34:38 «Тренос»: куди за покоління зникли князі Учні Галілея, вали Збаража і поет, що дав нам Роксолану 41:32 Могила: хто врятував руську церкву Колегія з купюри в 500 гривень і хлопчик у католицькому дворі 47:36 Чому польські селяни тікали в Україну Слободи, Вишневеччина і дві правди про одну землю 53:33 Суботів: як писар реєстру став ворогом Шляхтич із гербом, кривда без управи і Жовті Води 01:00:18 Братовбивча: хто стояв по обидва боки Літо 1648 року, Пилявці і що означало слово «лях» 01:06:34 Збараж: хто на валах, а хто під ними Облога 1649 року, хан і Зборівська угода 01:12:53 Гадяч: чому козаки відмовилися від шляхетства Велике князівство Руське, Конотоп і повстання 01:19:15 Король: син Яреми на польському троні 1669 рік і що лишилося від тих, хто будував Річ Посполиту — — — ДЖЕРЕЛА Щоденник посольства Адама Киселя до Богдана Хмельницького 1649 року (Войцех М'ясковський). Щоденник Люблінського сейму 1569 року і акт Люблінської унії. Мелетій Смотрицький, «Тренос» (1610). Петро Скарга, трактат про єдність Церкви (1577). Гійом де Боплан, «Опис України» і карта 1648 року. Генрик Литвин, дослідження судових актів про переселення польської шляхти й селян в Україну до 1648 року. Козацькі літописи Самовидця, Григорія Грабянки і Самійла Величка. Листи Богдана Хмельницького королю 1648 року. Зборівська угода і конституція сейму 1649 року. Гадяцька угода 1658 року. Єврейські хроніки 1648 року. Підписи до кадрів — за описами пам'яток у фондах Wikimedia Commons. #історіяукраїни #хмельницький #шляхта #історіябезміфів #визвольнавійна #вишневецький