У своєму найбільш тривожному творі Джордж Орвелл попереджав не лише про цензуру, репресії чи насильство влади. Він вказав на щось глибше і небезпечніше: момент, коли брехні більше не потрібно нав'язуватися, тому що суспільство починає приймати її добровільно. Цей документальний фільм аналізує це головне попередження, розроблене в романі «1984»: систему, де контроль залежить не від заборони правди, а від її заміни, повторення та перетворення на щось зручне. Коли мова деградує, пам'ять переписується, а брехня стає нормою, свобода перестає втрачатися силою і починає розчинятися через згоду. Через думки Орвелла та описаний ним механізм ця робота розкриває, як суспільство може навчитися співіснувати з фальшю, не сприймаючи її як загрозу. Йдеться не про порівняння епох чи штучні паралелі, а про розуміння того, як функціонує контроль, коли він перестає бути видимим. Цей фільм не прагне викликати паніку чи переконати. Він представляє попередження, написане з хірургічною точністю, і залишає глядача перед незручним питанням: що відбувається, коли брехню більше не потрібно нав'язувати?