"Діти Фрістайла" - український музичний колектив із міста Полтава.

Автором музичного проекту «Діти Фрістайла» є композитор і продюсер Анатолій Розанов – творець знаменитої групи «Фристайл» та всіх її хітів: «Ах, какая женщина», «Больно мне, больно» і багатьох інших композицій, які люблять і пам’ятають вже багато років. У складі гурту 3 молодих музиканта: близнюки Денис і Анатолій Супруненко (фронтмен і вокал-гітара), та Анатолій Караман (вокал, гітара). Гурт не має певного жанру виконання, адже навіть назва говорить сама за себе "Фрістайл - вільний стиль". Тексти пісень переважно на тематику кохання, і тому відкликаються у серці кожного слухача. Найвідоміші пісні - "Ревную", "Обійму - поцілую", "Жорстока любов", "А ти танцюй", "Щастя в руки не спіймаєш".

Історія

Гурт «Діти Фрістайла» був створений у 2014 році. Ідея проєкту виникла в артиста Андрія Данилка (Вєрки Сердючки), який раніше в жартівливій формі використовував назву «Діти Фрістайла», що згодом стала основою для окремого музичного колективу.

Початковий склад гурту включав Ігоря Лаврика, Володимира Галагана та Максима Розанова — сина Анатолія Розанова і співачки Ніни Кірсо. Пізніше початкові учасники залишили колектив, обравши інші напрями творчої та професійної діяльності.

Згодом до гурту приєднався Анатолій Караман, який входить до складу колективу й дотепер.

За словами Дениса Супруненка, участь братів у проєкті була закономірною, оскільки вони з дитинства перебували в музичному середовищі, пов’язаному з гуртом «Фристайл». Їхні батьки також були професійними музикантами та брали участь у діяльності музичних колективів «Поскриптум» і «Олімпія», що вплинуло на формування музичних навичок і професійного світогляду братів.

Денис зазначав, що учасники гурту з раннього віку були залучені до репетицій, студійної роботи та концертноїдіяльності, що дозволило сформувати проєкт «Діти Фрістайла» як наступне покоління виконавців, пов’язаних із творчою школою «Фрістайла». Колектив не позиціонувався як дитячий гурт у віковому значенні, а радше як продовження музичної традиції.

Першим відеокліпом гурту стала композиція «До тебя». Зйомки відео відбулися під керівництвом режисерки Олени Вінярської. За словами Дениса Супруненка, кліп був реалізований на ранньому етапі творчої діяльності колективу й покликаний візуально представити гурт широкій аудиторії. «До тебя» супроводжує проміжну частину творчого шляху колективу, який на той час формував свій власний репертуар та сценічний образ.

На початковому етапі діяльності гурт виконував кавер-версії та концертні програми, пов’язані з репертуаром «Фристайла», згодом зосередившись на авторському матеріалі. Музичний стиль колективу не має чітких жанрових обмежень, що відповідає концепції «вільного стилю».

Гурт також веде активну діяльність у соціальних мережах, зокрема публікує контент на платформах TikTok та Instagram для підтримки зв’язку з аудиторією і популяризації своєї творчості.

Колектив має офіційний сайт, де представлено мерч гурту. Частина коштів від продажу продукції спрямовується на підтримку Збройних Сил України.

Після 2022 року гурт адаптував свою творчість до нових суспільних умов, зокрема розширив україномовний репертуар та звернувся до соціальної й патріотичної тематики. Колектив продовжує концертну діяльність та участь у культурних заходах.

Історія братів

Денис та Анатолій Супруненко народилися у місті Гадяч Полтавської області. Їхня мати померла після пологів, у зв’язку з чим дитинство братів минуло під опікою бабусі. Вона відіграла ключову роль у їхньому вихованні та сприяла ранньому залученню до музики.

Музичні здібності братів проявилися у ранньому віці. За спогадами Дениса, інтерес до музики з’явився приблизно у чотири роки. Перший публічний виступ відбувся у шестирічному віці під час шкільного заходу (останній дзвоник). З семи років брати навчалися у музичній школі. У дитинстві Анатолій цікавився ударними інструментами, а Денис — грою на гітарі.

Після завершення школи Денис та Анатолій здобували професійну музичну освіту в Полтавському музичному училищі, пізніше продовжили навчання за вокальним напрямом у Харкові.